Activities
Новим друзям тут раді
Переїзд на нове місце завджи непроста справа. Поміркуй, як ти можеш допомогти новачкам почуватися затишніше і спокійніше (у школі, по сусідству).
Малюнок про тебе
Аміра малює своє життя. Ти також можеш спробувати намалювати своє життя. Зобрази на ньому те, що ти любиш, а ще те, про що мрієш.
Книга «Мистецтво для всіх» створена на основі справжньої історії дівчини з Єгипту, яка помітила, що біженцям у її громаді іноді було важко пристосуватися до нових умов життя. Вона хотіла, щоб усі відчували себе комфортно та мали шанс на щасливе життя! Сповнена рішучості змінити ситуацію, вона використала свою любов до мистецтва, щоб допомогти біженцям інтегруватися в громаду.
Ця дитяча книжка з ілюстраціями є результатом співпраці ĚCìÆİû та űÆĻšŨĻöûŨöĻ. Вона має на меті надихнути дітей у всьому світі стати творцями змін і заохотити дорослих підтримати їх у цьому.
Аміра живе в Олександрії зі своєю родиною. Олександрія — це велике стародавнє місто біля Середземного моря, що знаходиться в Єгипті. А Єгипет — це країна в Африці. Тут панує пекуче сонце, а море яскраво-блакитного кольору оточують піщані пляжі.
По всьому місту Аміра бачить багато біженців. Вони часто сидять просто на вулицях і потребують допомоги.
У школі Аміра запитує, хто такі біженці. Їй розповіли, що біженці — це люди, яким доводиться покинути свої домівки, щоб знайти захист в іншій країні.
Учитель Аміри пояснює, що біженці намагаються уникнути війни, насильства чи голоду на своїй батьківщині. Вони приїжджають до Єгипту, рятуючи своє життя.
«Єгипет — гостинна країна. Сім’ї з різних регіонів, представники різних культур приїжджають до Єгипту в пошуках кращої долі», — розповідає її вчитель учням.
Однокласниця і подруга Аміри, Рама, — біженка з Сирії. Одного дня після школи Аміра запитала Раму про її життя.
Рама розповіла, як вона сумує за друзями та рідним містом. «Було важко залишати домівку, — каже Рама, — але моїй родині треба було шукати більш безпечне місце».
Рама любила співати і танцювати зі своїми друзями в Сирії. Аміра уважно слухає розповідь Рами про культуру та традиції своєї родини.
Дізнавшись історію Рами, Аміра починає помічати більше біженців у своєму районі. Вдома вона розпитує матір про їхнє життя.
Її мати пояснює: «Вони пережили багато жахливих речей у себе вдома. Навіть коли вони приїжджають до Єгипту, їм складно розпочати нове життя. Їм важко отримати роботу та житло. Дехто з них говорить іншим діалектом1 арабської мови, що значно погіршує їхнє і без того скрутне становище».
Через мовні та культурні відмінності біженці іноді зазнають знущань і відчувають себе непотрібними та знедоленими.
«Вони пережили стільки горя і поневірянь! Ми всі маємо показати їм свою доброту та любов!» — каже вона матері.
Аміра запитує свою матір, що вони можуть зробити, щоб допомогти біженцям у їхньому районі. Вони довго обговорювали шляхи допомоги біженцям та прояву до них гостинності.
Мати Аміри каже: «Чому б тобі не використати своє мистецтво для допомоги біженцям?»
Аміра любить живопис та малювання. На стінах її будинку зображені безліч робіт, вони виконані у яскравих кольорах і формах. Як і її подруга Рама, Аміра любить усі види мистецтва — спів, танці та акторську майстерність. Заняття мистецтвом роблять Аміру щасливою, і вона любить втілювати у своїх роботах різні сюжети — про свою сім’ю та своє життя.
Наступного дня Аміра відвідала центр прийому біженців. Вона хоче організувати гурток мистецтва і запросити всіх дітей у своєму районі, як із сімей біженців, так і єгиптян. У центрі прийому біженців ця ідея отримала підтримку, і Аміра запрошує кількох своїх друзів допомогти.
У день першого заняття Аміра тремтить від хвилювання. У Центрі прийому біженців їй виділили кабінет, а також багато чистого паперу, фарб та олівців.
Один за одним почали збиратися учні. Спершу всі мовчали.
Аміра заохочувала присутніх назвати своє ім’я та розповісти щось особливе про рідне місто. Рама привіталася першою та виконала танок, який вивчила ще у дитинстві.
Один за одним учасники пожвавішали та почали розповідати про себе. Після цього всі взялися за малювання.
Наступне заняття гуртка пройшло більш активно. Усі учні спілкувалися один з одним, розповідали історії зі свого життя та обмінювалися культурними особливостями за допомогою малюнків, пісень, танців та театральних виступів.
Аміра уважно слухала історії кожного з них та спостерігала за ними. Вона вражена їхньою внутрішньою силою.
Деякі сім’ї перетнули океани й пустелі, щоб дістатися до Єгипту. Тепер, знаходячись в одній кімнаті, кожен може поділитися своєю особливою історією.
Наприкінці місяця Аміра та її друзі проводять виставку мистецтв. Юні художники розміщують свої роботи та малюнки на стінах. Інші учасники гуртка співають, танцюють і виконують творчі мініатюри для своїх друзів та рідних. Містяни приходять у якості глядачів.
Малюнки викликають захват! Сценічні виступи вражають своєю виразністю та віддачею! Кожен експонат виставки викликає вихор емоцій. Подекуди це сум, а інколи — радість та надія.
Наприкінці виставки кілька сімей підійшли до Аміри.
«Ми дуже вам вдячні за організацію та проведення занять гуртка», — сказали вони.